Одного разу дуже багатий чоловік взяв свого сина в поїздку по країні з єдиною метою - показати хлопчикові, що значить жити без грошей. Кілька днів вони провели на фермі у дуже бідній сім'ї.
Після повернення додому батько запитав, чи сподобалася йому поїздка. «Сподобалася, батьку», - відповів хлопчик. «Бачив, якими бідними можуть бути люди?» - Поставив питання чоловік. «О, так!» - Була відповідь. «А що ти зрозумів з нашої подорожі?» - Знову запитав батько.
А син відповів: «Я бачив, що у нас одна собака, а у них чотири. У нас басейн до середини саду, а у них струмок, якому немає кінця ». У нас в саду світять заморські ліхтарі, а у них вночі сяють зорі. У нас тераса до переднього двору, а у них простори до самого горизонту. У нас невелика ділянка землі, на якій ми живемо, а у них безкраї поля, які не можна окинути поглядом. Ми купуємо їжу, а вони вирощують її самі. У нас навколо будинку стіни для захисту, а у них друзі ».
Батько хлопчика застиг в онімінні. І тут син додав: «Я зрозумів, які ми насправді бідні».
Ми занадто часто забуваємо про те, що маємо, і зосереджуємося на тому, чого у нас немає. Що для одного з нас - дешева штучка, для іншого - цінний приз. Все залежить лише від того, з якої точки зору на це подивитися. Іноді думка дитини нагадує нам про те, що дійсно важливо в цьому житті.
